ІНФОРМАЦІЯ

моніторингу стану та розвитку сільськогосподарських рослин в Сумському регіоні станом на 21.04.2016 року

Метеорологія

На кінець другої декади квітня місяця спостерігалося незначне похолодання. Середньодобова температура повітря становила 12,4 ºС. Опадів випало 16,4 мм. Максимальна температура повітря в денні години досягла 25,0  ºС (18.04). Мінімальна знижувалась до 4,0 ºС (16.04), а на поверхні ґрунту до 0 ºС (20.04). Вітер переважав північно – західний 6-8 м/с. Відносна вологість знижувалась до 47 %. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 12,6 ºС і 10,6 ºС. На початок першої декади прогнозується незначне зниження температури повітря, невелика хмарність з проясненнями, можливі опади.

Рослинництво

Озимі зернові.

За даними Інституту сільського господарства Північного Сходу посіви озимих культур на більшості площ області знаходяться в задовільному та доброму стані. Фаза розвитку рослин ранніх строків сівби (10.09) – трубкування, при цьому рослини мають в середньому 4-5 стебел, які подовжуються. У той же час рослини в посівах озимої пшениці пізніх строків сівби (1.10-20.10) характеризуються фазою початок кущення. Залежно від сортових особливостей, строків сівби та попередників висота рослин становить 15-28 см, що є нормою. Добра вологозабезпеченість посівів сприяла отриманню коефіцієнту кущення рослин на рівні 3,0-5,0, що дає надію на отримання  високого врожаю. Прохолодна весняна погода з помірним наростанням температур та добрим вологозабезпеченням  сприяє хорошому весняному кущенню. Слід відмітити, що фаза виходу в трубку для ранніх строків сівби наступила на 10-12 днів раніше ніж минулого року, що є  тривалої повільної вегетації озимих зернових починаючи з кінця лютого.

В умовах, що склалися  не викликає занепокоєння вміст продуктивної вологи в ґрунті. Згідно даних відділу землеробства Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН запаси  продуктивної вологи – добрі (табл. 1).

Таблиця 1

Запаси продуктивної вологи в ґрунті під ярим ячменем, мм

Відбувається активний ріст надземної частини рослин – листя, стебел та вторинної кореневої системи, яка в більшій мірі забезпечує краще живлення рослин.

Технологічно підвищити рівень майбутнього врожаю можна за рахунок проведення позакореневого підживлення. Враховуючи погодні умови та фазу розвитку рослин підживлення рослин його доцільно проводити рідким добривом по вегетативній масі рослин. В такому випадку слід використовувати розчин сечовини або КАС, а в крайньому випадку розчин сечовини. У разі внесення КАС у підживлення вегетуючих рослин доза азоту не повинно перевищувати 30 кг/га д.р. Кращий час для позакореневого підживлення розчином КАС – ранкові і вечірні години. Ефективним є застосування комплексних водорозчинних добрив (нутрівант зерновий, альфа гроу зернові та ін.).

При умові незастосування до цього часу гербіциду слід пам’ятати, що при настанні фази виходу в трубку не слід використовувати гербіциди з групи 2,4-Д (діален супер, дікамба тощо), а застосовувати препарати дозволені для використання в такій фазі розвитку рослин (наприклад гербіциди групи сульфонілсечовин, з якими можна працювати до фази виходу прапорцевого листка – гроділ максі, гранстар Про та ін.). Слід врахувати, що більшість бур’янів знаходяться у фазі розвитку, коли вони є більш стійкішими до гербіцидів. Тому, при виборі дози гербіцидів, слід орієнтуватись на їх максимально-допустимі значення.

Слід вести спостереження за розвитком хвороб, бо у кінці фази трубкування може виникнути потреба у захисті від борошнистої роси, септоріозу та бурої листкової іржі. Вибір препаратів слід проводити відповідно спектру їхньої фунгіцидної дії.

Ярі зернові. На більшості площ посіяних у ранні строки отримані сходи. Найближчим часом основним заходом на на посівах ярих зернових культур буде контроль бур’янів та хвороби рослин.

Тому доцільно буде використовувати гербіциди групи 2,4-Д, проте ці препарати недостатньо ефективні щодо цілого ряду дводольних бур’янів (ромашка непахуча, зірочник середній, гірчаки, рутка лікарська, підмаренник чіпкий, фіалка польова). Для зменшення витрат та з профілактичною метою можливе застосування фунгіциду  у баковій суміші з гербіцидом.   Зараз на посівах ярих культур не відмічено ураження посівів хворобами, але в подальшому потрібно обов’язково планувати використання фунгіцидів.

Гречка. Просо. Весняний обробіток ґрунту під гречку і просо є невід’ємною частиною загальної системи обробітку ґрунту. Рілля на зораному полі на зяб протягом осені і зими значно ущільнюється, утворюється кірка. В ущільненому ґрунті через капіляри швидко випаровується волога. Крім того, від розтавання снігу до сівби гречки залишається близько 40-60 днів. За цей час поле може заростати бур’янами. Отже, основними завданнями весняного обробітку ґрунту під гречку повинні бути припинення випаровування вологи з ґрунту, розпушування його поверхні та знищення проростків і сходів бур’янів.

Весняний обробіток ґрунту в усіх випадках починають з боронування зябу в один-два сліди. Підраховано, що протягом одного дня не заборонована рілля випаровує до 80-100 т/га. Для боронування краще застосовувати важкі борони, які добре розпушують і вирівнюють поверхню ріллі, а разом з тим мало розпиляють грунт. Найкраще першу культивацію зябу проводити через кілька днів в одному агрегаті з культиватором та боронами. У нормальних умовах першу культивацію проводять на глибину 10-12 см з послідуючим прикочуванням, а перед сівбою культивують на глибину загортання насіння. Коли ж весна посушлива, тоді першу культивацію краще проводити мілкіше-на 7-9 см.

Ріпак озимий. На початок третьої декади квітня ріпак озимий знаходиться у фазі початку стеблування. За сприятливого температурного режиму та метеоумов слід провести фунгіцидні, інсектицидні та гербіцидні обробки посівів (при можливості в бакових сумішках). Найбільшої шкоди при відновленні весняної вегетації рослин озимого ріпаку завдають бур’яни. Тому з внесенням гербіцидів не можна затримуватись. Найпоширенішими в посівах ріпаку є такі дводольні, як мокрець середній (Stellaria media), лобода біла (Chenopodium album), гірчак березковидний (Fallopia convolvulus), галінсога дрібноквіткова (Calinsoga parviflora), підмаренник чіпкий (Galium aparine), ромашка непашуча (Matrikaria perforate), осот польовий (Sonchus arvensis), осот рожевий (Cirsium arvensis); серед злакових – мишій сизий (Setaria glauka), куряче просо (Ehinochloa grus-gali).

Без надійного захисту ріпаку від шкідників і хвороб отримати високий врожай неможливо. На посівах хрестоцвітних культур відмічено близько 30 видів шкідників. Найбільш небезпечними з них є хрестоцвітні блішки, ріпаковий пильщик, ріпаковий квіткоїд, капустяна попелиця та ряд інших. В період вегетації рослини ріпаку уражуються грибними і бактеріальними хворобами та хворобами, що зумовлюються вірусами і мікоплазмовими тілами.

В даний період слід як найшвидше провести друге весняне підживлення рослин азотом (до 60-90 кг/га) бажано з сіркою (10-20 кг/га). Сприятиме активізації росту рослин і підвищенню урожайності ріпаку проведення в цей час позакореневого підживлення рослин розчинами регуляторів росту і комплексних водорозчинних добрив.

Овочівництво

Початок третьої декади  квітня характеризується зниженням  температурного режиму, відсутністю опадів і сильними вітрами. Овочівники  більшості агроформувань, городними вже висіяли в ґрунт насіння холодостійких овочевих (цибулі з насіння, моркви, петрушки, щавля, кропу, пряних рослин  і редиса), проводиться висів насіння буряка столового, капусти пізньої білоголової  при безрозсадному вирощуванні (надпізніх сортів) їх в розсадниках. При достатніх запасах вологи , на початок весняного періоду погодні умови вимагають дотримуватись вимог збереження вологи в верхньому шарі грунту ( без нагальної потреби не проводити глибоких рихлень ґрунту, при можливості посів, особливо дрібнонасінних овочевих рослин, проводити після обробітку грунту важкими чи сегментними боронами). Зразу чи після висіву насіння посів слід прикочувати кільчасто – шпоровими катками для запобігання втрат вологи.

При достатніх запасах вологи в верхньому шарі ґрунту і встановленні в третій декаді квітня температури повітря і ґрунту в межах середньо багаторічних сходи цибулі з насіння, моркви, петрушки слід очікувати через 16 -20 діб після висіву насіння, буряка столового – через 8 – 12 діб, капусти – 7 – 9 діб. При проходженні дощів і настанні теплої погоди слід очікувати масової появи сходів бур’янів, що вимагатиме прийняття оперативних рішень по утриманню посівів в чистому від бур’янів стані. В зв’язку з цим важливе значення матиме своєчасне рихлення міжрядь, де вже буде отримано сходи овочевих та проведення заходів по зменшенню кількості бур’янів і зруйнуванню ґрунтової кірки на площах овочевих де сходів ще не має. Для цього , враховуючи стан паростків овочевих рослин проводять досходове боронування легкими чи сітчастими боронами впоперек посіву при швидкості руху агрегату 3 – 3,5 км/год (на невеликих площах ґрунт обробляють граблями)  чи проводять рихлення міжрядь по сходах маячної культури (якщо насіння її було домішано до насіння вирощуваних овочевих рослин ).

Не зменшується актуальність постійного контролю посівів овочевих, особливо хрестоцвітих культур по заселенню їх шкідниками ( блішки, довгоносик на столовому буряку), – адже період появи сходів найбільш вразливий в розвитку овочевих рослин. При необхідності використовують дозволені препарати з суворим дотриманням вимог техніки безпеки при їх застосуванні.